Талант, майстерність і бездоганне відчуття кольорів поєдналися в чарівний світ вишиванок. Який із захопленням спостерігали учні 3-6 класів.
Тут і образи Святих, і українська хата… Гарна, заквітчана, мов сама весна. Це про неї писав Олександр Довженко: «Мені жаль розлучатись з тобою. В тобі так пахло давниною, рутою-м’ятою, любистком, і добра щедра піч твоя пахла стравою, печеним хлібом, сушеними яблуками, насінням, зіллям, корінням. У твої маленькі вікна так приязно заглядало сонце, яке милувалося вишитими рушниками, картинами, квітчастими подушками».
Особливої уваги заслуговують вишиті картини. Із рамок зацікавлено дивляться кумедні кошенята, милують око пишні маки , замріяним поглядом дивиться Оленка… Дані зображення на картинах зустрічаються в оселях багатьох людей старшого покоління, адже перезнімали схеми у сусідів, кумів, родичів. Вони були досить простими і в кольоровому рішенні, і у виконанні.
В багатьох оселях вони є добрим спомином про тих, хто їх створював, вони наповнюють оселю теплом, затишком і щемким, неповторним відчуттям рідного дому.
|