Білопільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2
імені С. М. Гордієнка
Білопільської районної ради Сумської області



Архів новин Методична робота Виховна робота Соціально-психологічна служба Сторінка вчителя Сторінка для учнів Сторінка для батьків
Камера біля Арки

Точний київський час

Нашi партнери:
All@School

Informatika

Fizika-Prosto

SHOP-ELIT

Красота@Здоровье

Infobiznes

Manufaktura

Teplovsim

Для дому та дачі

Искусство@Дизайн

Психология@Педагогика

Konkursy@Klipy

Voda@Vsim

Хобби@досуг

Сам@Мастер

Барахолка@Бізнес

Freelans

Партнерська винагорода
1 бонус WM
2 бонус WM
3 бонус WM
4 бонус WM
5 бонус WM
6 бонус WM
7 бонус WM


Получите бонус WebMoney мгновенно на свой кошелек от 0.01 до 0.25 WMR.

R-кошелек:

Спонсор Кредиты webmoney Графік руху автобуса
по маршруту №3

Ворожба - Білопілля (ЦЛР)
(0669594646 Сердюк)

07:00 - 07:30
08:05 - 08:40
09:15 - 09:50
10:20 - 10:55
11:30 - 12:05
12:35 - 13:15
13:50 - 14:30
15:00 - 15:30
16:00 - 16:30
17:00 - 17:30
18:00 - 18:30
19:00 - 19:30
20:00 - ###

Графік руху по маршруту №5
вул. Чапаєва -
вул. Дзержинського

(м. Суми, вул. Прокоф'єва, 6
ЗАТ фірма "МАГДА" 25-74-11)

06:05 - 06:30
06:50 - 07:25
07:15 - 07:45
08:00 - 08:35
08:25 - 09:05
09:10 - 09:45
09:45 - 10:20
10:10 - 10:45
10:55 - 11:30
11:20 - 12:05
12:10 - 12:45
12:35 - 13:10 (обід)
13:20 - 13:50 (обід)
14:30 - 15:00
15:15 - 15:50
15:40 - 16:20
16:20 - 17:00
16:50 - 17:25
17:35 - 18:05
18:05 - 18:35
18:35 - 19:15
19:00 - 19:30
19:30** - ###
(**за наявності пасажирів
їде до кінцевої зупинки
вул. Дзержинського)

Вибір кольору фона сторінки:

Понеділок 30 листопада. 3:20:31

Календар свят і подій.




Всесвітній день вишива́нки — міжнародне свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу. Дата проведення — щороку в третій четвер травня (будній день). Свято є самобутнім і самодостатнім, не прив'язане до жодного державного чи релігійного. У цей день кожен охочий може долучитись до свята, одягнувши вишиванку на роботу, до університету, школи чи садочка. Основна мета заходу — це збереження українських цінностей та їх популяризація серед молоді та населення загалом. Свято не передбачає обов'язкових заходів, окрім одягання вишиванки. Хоча протягом усієї історії заходу з ініціативи студентів, школярів, громадських та культурних діячів проводяться концерти, хода, конкурси, вечорниці, ярмарки. Саме ж свято запрошує кожного свідомого громадянина до абсолютно простого вчинку — одягнути вишиванку і в ній піти на роботу чи на навчання. Разом із тим, така дія має глибокий контекст, адже йдеться про вираження своєї національної та громадянської позиції, культурну освіченість та духовну свідомість. Як показує досвід, люди в День вишиванки завжди піднесені та усміхнені, адже в стародавньому одязі закодовано багато символів сили, добробуту, краси та оберегів.





8-9 травня







В рамках щорічного тижня іноземної мови в нашій школі було проведено цілу низку різноманітних заходів.
Слід відзначити уроки-тренінги “We Are Against AIDS”, проведені в 9-А, 9-Б та 7-А класах.

Найяскравіший спогад – це феєричне шоу “Stars of Our School”, у якому брали участь найталановитіші учні школи!





День Героїв Небесної Сотні
День Героїв Небесної Сотні — пам'ятний день,
що відзначається в Україні 20 лютого
на вшанування подвигу учасників Революції гідності
та увічнення пам'яті Героїв Небесної Сотні.
Пам'ятний день встановлено указом Президента України
Петра Порошенка 11 лютого 2015 року з метою
увічнення великої людської, громадянської
і національної відваги та самовідданості,
сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії
нашої держави, гідного вшанування подвигу
Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя
під час Революції гідності (листопад 2013 року — лютий 2014 року),
захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права
і свободи людини, європейське майбутнє України.





Вітаємо переможців районного конкурсу "Валентин та Валентина" - Кузнецову Марію та Пономаренка Марка!








День пам'яті героїв Крут

5 грудня 1917 року більшовицький російський уряд Леніна-Троцького оголосив війну УНР. Бойові дії розпочалися в середині грудня 1917 року, а з проголошенням Четвертим універсалом незалежності України Центральною Радою УНР, 22 січня 1918 року країна опинилася у фактичному стані війни з більшовицькою Росією. «Маніфестом до українського народу» Владімір Ульянов (Ленін) дав зрозуміти, що Радянська Росія не змириться з існуванням незалежної України, — так що більшовики передбачали поширення революції і на терени України. 12 грудня 1917 року Всеукраїнський з'їзд Рад у Харкові проголосив Україну радянською республікою і вже в половині грудня надходила військова й інша допомога більшовицьким силам в Україні. Під командуванням Антонова-Овсєєнка 20-тисячний більшовицький загін прямував на схід України, а з північного сходу наступав загін Михаїла Муравйова.
Бій під Кру́тами — бій, що відбувся 16 (29) січня 1918 року на залізничній станції Крути під селищем Крути та поблизу села Пам'ятне, за 130 кілометрів на північний схід від Києва. Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячним підрозділом Червоної Гвардії під проводом есера Михайла Муравйова (згодом за свою жорстокість та свавілля страченого більшовиками) та загоном з київських курсантів і козаків «Вільного козацтва», що загалом нараховував близько чотирьох сотень вояків. В бою під Крутами оборонці української державності отримали переконливу військову перемогу. Наступ ворога було зупинено і здійснено організований відступ, руйнуючи за собою колії і мости. Російсько-більшовицькі нападники втратили боєздатність на чотири дні. Агресор мусив підтягнути нові сили, відремонтувати підірвані й поруйновані мости та залізничні колії, і лише після цього продовжувати свій наступ на Київ, не так залізничним шляхом, як на реквізованих селянських возах, запряжених кіньми, по розмоклій дорозі. Ця затримка ворога дала змогу українській делегації укласти Брест-Литовський мирний договір, який врятував молоду українську державність. Сучасників Особливо вразило поховання юнаків, які потрапили після бою в полон до більшовиків і у кількості 27 людей були ними страчені. На похороні у Києві біля Аскольдової могили голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинкові вірш «Пам'яті тридцяти».
...у сум'ятті бою в полон потрапив розвідувальний звід (близько 30 осіб). Відступаючи у сутінках, студенти втратили орієнтир та вийшли прямо на станцію Крути, вже зайняту червоногвардійцями. Червоний командир Єгор Попов, розлючений значними втратами з більшовицького боку (близько 300 осіб), наказав ліквідувати полонених. За свідченнями очевидців, зі студентів спочатку знущалися, а потім розстріляли. Учень 7-го класу Григорій Піпський зі Старосамбірщини перед розстрілом перший почав співати «Ще не вмерла Україна», і решта студентів підтримали спів.
Трагічна загибель студентського куреня під Крутами стала символом патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну. Уже в березні 1918 року, після підписання більшовиками Брестської мирної угоди і з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради від 19 березня 1918 року було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі у Києві. Тіла 28 вояків-студентів було перевезено до Києва, де відбулася громадська жалоба і поховання. На церемонії виступив Михайло Грушевський, який назвав цей учинок київської молоді героїчним.

Міжнаро́дний де́нь па́м'яті жертв Голокос́ту

Міжнаро́дний де́нь па́м'яті жертв Голокос́ту — пам'ятна дата, запроваджена рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року (Резолюція № 60/7). Відзначається щорічно — 27 січня. Саме цього дня 1945 року Радянська Армія визволила в'язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцімі. За час існування цього концтабору в ньому загинуло, за різними оцінками, від 1,5 до 2,2 млн людей. За загальними оцінками, жертвами масового знищення євреїв під час Другої світової війни, разом з 4,5 млн дорослих, стали 1,5 млн дітей.
"Голокост, що призвів до винищування однієї третини євреїв і незліченних жертв з числа представників інших меншин, буде завжди служити всім народам застереженням про небезпеки, що таять у собі ненависть, фанатизм, расизм і упередженість", - йдеться в резолюції ГА ООН. Ініціаторами ухвалення документа виступили Ізраїль, Канада, Австралія, Росія і США, а їх співавторами - ще понад 90 держав. Оголосивши 27 січня Міжнародним днем пам'яті жертв Голокосту, Генеральна Асамблея ООН закликала держави-члени розробити просвітницькі програми, щоби наступні покоління зберегли пам'ять про цю трагедію з метою запобігання в майбутньому актам геноциду і охороняти, як пам'ятки історії, місця, де відбувалися масові вбивства євреїв.
Уперше Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту відзначили в усьому світі у 2006 р. Проте деякі країни відзначали цей день і раніше. Відповідно до постанови Верховної Ради України від 5 липня 2011 р. № 3560-VI "Про 70-річчя трагедії Бабиного Яру"[1] на державному рівні Україна вперше відзначила Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту у 2012 році. З 2004 року в Україні на державному рівні також щорічно відзначається Міжнародний день голокосту ромів (2 серпня)[2].

День соборності України

День Соборності (день Злуки) — свято України, яке відзначають щороку 22 січня
в день проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки
й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919 році.
Офіційно в Україні День соборності відзначають з 1999 року.
Свято встановлено в Україні «…враховуючи велике політичне та історичне значення об'єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки для утворення єдиної (соборної) української держави…» згідно з Указом Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року №42/99.
У цей день також прийнято згадувати іншу подію, яка відбулась рівно на рік раніше 22 січня 1918 р. - прийняття IV Універсалу УЦР, яким проголошувалася повна незалежність УНР.


За ініціативи активу учнівського самоврядування Білопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 учні 5-11 класів стали активними учасниками флеш-мобу з нагоди Дня Соборності України «Рушничок Єднання», у результаті якого одинадцятиметрове паперове полотнище перетворилося на пістрявий символ нашої самобутності. Не залишилися осторонь і учні початкових класів. Так, кожен із них власноруч виготовив маленького рушничка, які потім з’єднали в єдине ціле. Класними керівниками проведено виховні години на тему «Соборність – основа української державності».












День соборності України

День Соборності (день Злуки) — свято України, яке відзначають щороку 22 січня
в день проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки
й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919 році.
Офіційно в Україні День соборності відзначають з 1999 року.
Свято встановлено в Україні «…враховуючи велике політичне та історичне значення об'єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки для утворення єдиної (соборної) української держави…» згідно з Указом Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року №42/99.
У цей день також прийнято згадувати іншу подію, яка відбулась рівно на рік раніше 22 січня 1918 р. - прийняття IV Універсалу УЦР, яким проголошувалася повна незалежність УНР.


Українська мрія - єдність, свобода і незалежність. Основа державності, якої споконвіку намагалися позбавити цю прекрасну частину земель всі її так звані сусіди прикриваючись «високими» інтересами, час від часу набувала цілком ясні обриси. Так сталося і на початку 1918-го. У цей січневий місяць у запалі революційних змін була створена Українська Народна Республіка, відома як УНР. Більш того на тих територіях, які входили до складу колись потужної Австро-Угорської імперії, була утворена ЗУНР - Західноукраїнська Народна Республіка. Вже до кінця року, в грудні 1918-го у Фастові, з гарячим бажанням втілити українську мрію в реалії, лідерам цих двох держав вдалося підписати своєрідний поєднувальний договір. Цей договір увійшов в нашу сучасну історію як «Акт злуки» і 22-го січня 1919-го року він був публічно оприлюднений в Київській столиці на знаменитій Софійській площі. Набираюча обертів машина кривавої диктатури, яка прийшла на зміну колишніх «консерваторів» поспішила зламати і ці сміливі починання вільного українського народу. Вже буквально через кілька місяців більшовики увійшли в Київ, Закарпаття окупувала Чехословаччина, а Східну Галичину - поляки. А далі ... Акт злуки тоді так і залишився лише декларацією, але народ ніколи не втрачав надію, адже народ, який втратив надію просто зникає. Надію, приміром, втратили нащадки кривавих диктаторів, коли Великий і Могутній Радянський Союз - об’єднання, побудоване зовні на «нових канонах справедливості», а всередині на крові і безглуздих жертвах, звалилося, не залишивши після себе нічого, що могло б його реанімувати. 22-е січня 1990-го року. Мільйони українців вишикувалися в справжню живий ланцюг, що розтягся від Києва до Львова. Вони відзначали День Соборності, День своєї української єдності та свободи. 21-го січня 1999-го року відповідно до Указу Президента України № 42/99 День Соборності був закріплений на законодавчому рівні суверенної держави. Потім, 30-го грудня 2011-го року, відповідно до Указу Президента України № 1209/2011 під назвою «Про відзначення в Україні деяких пам’ятних дат і професійних свят», День Свободи, який раніше відзначався 22-го листопада був об’єднаний з Днем Соборності і свято набуло свою нову назву - «День Соборності та Свободи України». Після подій 2013-го - 2014-го року, революції Гідності і трагедії початку неоголошеної війни Росії проти України, окупації Кримського півострова і декількох обласних центрів на сході України «братнім російським народом», відповідно до Указу Президента України № 871 / 2014 від 13-го листопада 2014-го року, святу повернули колишню назву. «Відзначати щорічно 22 січня - у день проголошення в 1919 році Акта злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки - День Соборності України. Внести до Указу Президента України від 30 грудня 2011 року № 1209 "Про відзначення в Україні деяких пам’ятних дат та професійних свят” зміну, виключивши абзац другий статті 1.»- йдеться в Указі. У цей День ми приєднуємося до привітань на адресу всього українського народу! Єдність і свобода робить нас гідними нащадками наших батьків! Будемо з трепетом зберігати цей безцінний скарб - прекрасну країну - Україну!






З НОВИМ 2017 Роком!



Дорогі співвітчизники!
Вітаємо Вас з Новим роком та Різдвом Христовим!
Від душі бажаємо, щоб Ваші серця були зігріті любов’ю і теплом,
домівки повнилися добром, радістю та Божим благословенням,
а прекрасні зимові свята принесли мир, спокій і злагоду,
впевненість у майбутньому.


Щастя безмежного в році новому, миру і радості вашому дому!
Хай вам майбутнє дарує надію і хай збуваються всі ваші мрії!


Ми впевнені, що 2017 рік стане для вас роком
нових творчих задумів і досягнень, роком добрих змін,
радісних зустрічей і щасливих подій,
цікавих починань і талановитих рішень!








6 грудня ми віддаємо шану тим, хто захищає Мир і Спокій нашої країни.
вірність військовій присязі, доблесть українських солдатів і офіцерів -
запорука миру, спокою, щасливого майбуття на рідній землі,
гідна шана нашим славним пращурам.
Нехай і надалі нас об'єднуватиме ідея єдиної і неподільної України!
Міцного здоров'я, щастя, миру, злагоди та благополуччя!


21 листопада українці відзначають нове свято —
День гідності та свободи



«Україна – це територія гідності і свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції – наш Майдан 2004 року, який був Святом Свободи, і Революція 2013 року, Революція Гідності.
Це був надзвичайно важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення до свободи.
Мені, як президенту України, залишається лише документально засвідчити це і підписати Указ про День гідності та свободи, який українці віднині і навіки будуть відзначати 21 листопада», — зазначив П. Порошенко.


Це свято було встановлено в нашій країні 9 листопада 1997 року. Цього ж дня православна церква вшановує пам’ять святого преподобного Нестора-літописця.
Преподобний Нестор-літописець — киянин, у сімнадцять років прийшов у Києво-Печерську лавру послушником. Прийняв його сам засновник монастиря преподобний Феодосій. Молитвою та послухом юний подвижник невдовзі перевершив найвидатніших старців. Під час постригу в ченці Нестор був удостоєний сану ієродиякона. Книжкова справа стала змістом його життя.

Найвизначнішою працею Нестора-літописця є «Повість временних літ» — літописне зведення, складене у Києві на початку XII століття. Це перша у Київській Русі пам’ятка, в якій історія держави показана на широкому тлі світових подій. Преподобний Нестор довів розповідь з літописних зведень кінця XI століття до 1113 року. Всі наступні літописці лише переписували уривки з праць преподобного Нестора, наслідуючи його. Але перевершити так і не змогли. «Повість временних літ» була і залишається найвидатнішою пам’яткою слов’янської культури. Тому преподобного Нестора-літописця можна по праву вважати батьком не лише вітчизняної історії, а й словесності.

Впродовж кількох століть український народ привчали до думки про нібито «вторинність» української мови, ретельно приховуючи від українців величезний масив української ж писемності, історії та культури, яка сягає глибокої давнини і нараховує багато тисячоліть. За науковими розвідками лінгвістів, мова української народності почала формуватися ще у VI-IX столітті. Процес унормування загальнонародної української мови вчені відносять до ХІІІ-ХІV століття. У різні періоди літературна мова української народності поєднувала в собі елементи давньоруської писемної мови (Х-ХІІІ ст.), українсько-білоруської (ХІV-ХV ст.), слов’яноукраїнської, староукраїнської («простої мови»), церковнослов’янської (ХІV-ХVІІ ст.). Інтенсивне формування нової української мови дослідники відносять до другої половини ХVІІІ-ХІХ століть. Зачинателем сучасної української літературної мови вважається І. П. Котляревський, а основоположником — Т. Г. Шевченко. Разом з розвитком писемного слова український народ став великою нацією, здатною вирішувати питання будь-якої складності й ваги.

Ще Вольтер писав, що всі основні європейські мови можна вивчити за шість років, а свою рідну мову треба вивчати все життя. Тому в 1989 році Верховна Рада УРСР надала українській мові статусу державної.

У день української писемності та мови стартує VI Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика. Цей унікальний мовний марафон був зініційований великим українським меценатом і громадським діячем Петром Яциком, який усе життя прожив у Канаді, але завжди пам’ятав про рідну землю.

Після здобуття незалежності він часто приїздив до України. Мовна ситуація в Україні дуже непокоїла Петра Яцика, бо він був переконаний, що є мова — є й держава, немає мови — немає держави. Так народилася ідея конкурсу з української мови для української ж молоді. Рік від року конкурс набуває популярності, бо головна мета цього мовного змагання — утверджувати державний статус української мови, підносити її престиж.

Нетлінним скарбом століть називають національну мову і літературу — скарбом, що передається від покоління до покоління, що об’єднує минуле й прийдешнє. Мова — живий організм, вона розвивається за своїми законами, а тому треба у чистоті берегти цей нетлінний скарб, прислухаючись до порад відомого нашого поета Максима Рильського:
Як парость виноградної лози,
Плекайте мову.
Пильно й ненастанно
Політь бур’ян.
Чистіша від сльози
Вона хай буде.
Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.

***


Пишімо українською!
В листопаді 1997 р. був виданий указ Президента України "Про День української писемності та мови".
В ньому сказано про те, що за ініціативою громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства встановлено в Україні День української писемності та мови, який відзначається щорічно 9 листопада в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця. Це робиться для того, щоб привернути увагу до історії української книги і до сучасних її проблем. Віхами історичного розвитку культури освіти книжкової справи в Україні безумовно є видатні пам'ятки українського народу, такі як "Реймське" Євангеліє, вивезене до Франції дочкою київського князя Ярослава Мудрого Анною, "Остромирове Євагіліє", що вважається найдавнішньою і точно датованою пам'яткою рукописного мистецтва, "Київський Псалтир".

Мова - це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова - це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам'ять, найцінніше надбання віків, мова - це ще й музика, мелодика, барви буття, сучасна художня інтелектуальна і мислительська діяльність народу. (О.Олесь).
Одна вона у нас така - Уся співуча і дзвінка, Уся плакуча і гримуча Хоч без лаврового вінка. (Т.Шевченко).
Людина, яка втратила свою мову - неповноцінна, вона другорядна в порівнянні з носієм рідної мови. В неї зовсім відмінніша рефлексія і користується вона, за визначенням І.Франка, "верхньою" свідомістю. Себто її підсвідомість унаслідок асиміляції загальмована, притуплена. (П.Мовчан).
Коли забув ти рідну мову, Яка б та мова не була - Ти втратив корінь і основу Ти обчухрав себе дотла. (А.Білоус).
Найбільше і найдорожче добро в кожного народу - це його мова. Ота жива схованка людського духу. Його багата скарбниця, в яку народ складає і своє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування. (П.Мирний).

Українська мова
Українська мова - державна мова України. Вона також є рідною мовою українців, які проживають за межами України: у Росії, Білорусі, Казахстані, Польщі, Словаччині, Румунії, Канаді, США, Австралії та інших країнах. Українською мовою розмовляє близько 45 мільйонів людей і вона входить до другого десятка найпоширеніших мов світу. За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року українську мову вважали рідною 67,5% жителів України, що на 2,8% більше, ніж за даними перепису 1989 року. Російську мову визначили як рідну 29,6% населення, у порівнянні з минулим переписом населення цей показник знизився на 3,2%. Частка інших мов, які були вказані в якості рідної, становила 2,9%.

Походження
Генеалогічно українська мова належить до індоєвропейської мовної сім'ї. Спільно з російською і білоруською мовами вона входить до східнослов'янської підгрупи слов'янської групи мов (до західнослов'янської підгрупи входять словацька, чеська, польська, кашубська, верхньо- і нижньолужицька мови (Німеччина), до південнослов'янської- словенська, македонська, болгарська, сербська, хорватська і старослов'янська мови). Історію української мови починають від праслов'янської (спільнослов'янської) мовної єдності, яка виділилася з індоєвропейської прамови приблизно в ІІІ тис. до н. е. Праслов'янська доба тривала близько 2000 років. За традиційною версією походження східнослов'янських мов, яка ще донедавна була офіційною та обов'язковою, вважалося, що після завершення праслов'янської епохи розпочався спільний східнослов'янський період, який тривав понад 500 років та закінчився лише в XI-XII ст. під час феодальної роздрібненості Київської Русі. У цей час нібито сформувалася й спільна для всіх східних слов'ян так звана давньоруська мова, на основі якої з XIII ст. виникають три східнослов'янські мови - українська, російська та білоруська - як мови відповідних народностей. Такий підхід базувався здебільшого на низці ідеологічних настанов спочатку доби царської Росії, а згодом радянської епохи. Сучасний рівень лінгвістичних, археологічних та історичних знань, а також можливість відходу від усталених ідеологічних догм дають змогу внести в цю схему істотні корективи. Сучасні дослідники, критикуючи теорію єдиної давньоруської (або праруської) мови, вичленовують українську мову безпосередньо з праслов'янської мови без проміжних ланок. Згідно з цим підходом, три східнослов'янські мови, українська, білоруська й російська, зростали незалежно одна від одної як мови самостійні, і так званої "праруської" спільної мови не існувало. Безперервність історичного розвитку етносу на українських землях від середини І тис. н.е. до нашого часу може свідчити про те, що після розпаду праслов'янської мовної спільності в цьому ареалі почав формуватися український етнос і відповідно - українська мова. Вона перейняла від праслов'янської значний специфічний лексичний фонд і чимало фонетичних та граматичних (насамперед, морфологічних) рис, які в інших слов'янських мовах замінилися новими, а в українській мові вони склали найдавнішу групу мовних особливостей. Разом з християнством до Київської Русі прийшла старослов'янська (або церковнослов'янська) мова, створена на базі давньоболгарських діалектів Кирилом і Мефодієм (одних з перших слов'янських культурних діячів). Нею писалися релігійні та офіційні тексти. Старослов'янська мова довгий час виконувала функції писемної мови. З XIV по XVIII ст. на теренах України побутувала староукраїнська мова, яка активно використовувалася як писемна. Поява новоукраїнської мови, яка згодом стала сучасною літературною, датується ХІХ ст. Її зачинателем вважається письменник І.Котляревський, а основоположником - Т.Шевченко. В основі сучасної літературної мови лежить система полтавсько-наддніпрянських говірок.

Писемність
Питання походження слов'янської писемності залишається досі остаточно не з'ясованим. Але однозначно визнано факт її існування ще до Хрещення Русі. Про це маємо декілька свідчень у стародавніх літописах. Після прийняття християнства (988 рік) на території Київської Русі були відомі два типи письма - кирилиця (від імені Костянтина Філософа, в чернецтві Кирила) і глаголиця (від давньослов'янського "глагол", що означає "слово"). Глаголиця вважається давнішим письмом, але досі не існує єдиної думки щодо її походження. Азбука глаголиці складалася з 39 літер, які мали дуже складне накреслення у вигляді кружечків і петельок, з'єднаних між собою. Незважаючи на графічну складність літер глаголиці, вона тривалий час вживалася в деяких південнослов'янських країнах. Кирилиця - цілком оригінальна система слов'янської писемності, яка є складною творчою переробкою грецького алфавіту. Азбука кирилиці складалася з 43 літер, у тому числі з 24 грецьких і 19 оригінальних слов'янських. Графіка кириличної азбуки була близькою грецькому та візантійському алфавітові. Такі накреслення літер у подальшому стали графічною основою сучасної української, російської, білоруської, болгарської, сербської та македонської писемності.
Сучасний український алфавіт складається з 33 літер, які вживаються для позначення на письмі 38 фонем. 21 літера позначає приголосні звуки: б, в, г, ґ, д, ж, з, к, л, м, н, п, р, с, т, ф, х, ц, ч, ш, щ; 10 - голосні звуки, з яких а, е, и, і, о, у передають кожна по одному звуку, а літери є, ю, я позначають по одному звуку лише після м'яких приголосних (синє, люди, ряд), а на початку слова, після голосних і після апострофа ( ' ) - по два [ й + е ] , [ й + у ] , [ й + а] - має, юнак, в'янути; літера ї завжди позначає два звуки [ й + і ] - їжа, з'їзд ; літера й перед о позначає приголосний [ j ] - його, а в інших позиціях - нескладовий голосний [ і ] - йду, гай; літера ь звукового значення не має, а вживається для позначення м'якості приголосного звука (кінь, льон). Літера г позначає фарингальний [ h ] (голова), а ґ - задньоязиковий проривний приголосний [ g ] (ґава, ґрунт, ґудзик). Літера щ позначає сполучення звуків [шч] - щука. Літери українського алфавіту за формою бувають великі й малі, а за різновидом - друковані й писані.

Сучасна українська мова
Сучасна українська мова є мовою флективною: для граматичної зв'язності служить закінчення слова, тому мова вирізняється розгалуженою системою закінчень. Функція суфіксів і префіксів - уточнювати зміст кореня, носія основного лексичного значення. Іменник характеризуються сімома відмінками, один з яких - кличний - відрізняє українське відмінювання від аналогічної системи інших східнослов'янських мов. Дієслово української мови існує в чотирьох часах: окрім минулого, теперішнього та майбутнього, використовується давноминулий час (для вираження дії, яка відбулася в минулому, але раніше від дії, вираженої звичайним минулим часом). Основний словниковий фонд української мови містить чотири пласти слов'янських слів: спільноіндоєвропейська лексика (батько, матір, сестра, дім, вовк, бути, жити, їсти тощо); праслов'янські слова (коса, сніп, жито, віл, корова, ловити тощо); власно українські слова, наявні тільки в українській мові (кисень, водень, мрія, зволікати, зайвий, байдуже, примхи, перекотиполе тощо); запозичення з інших слов'янських мов (з білоруської - розкішний, обридати, нащадок, з польської - перешкода, недолугий, дощенту, обіцяти, цікавий, гасло, міць, шлюб, раптом, принаймні тощо; з чеської - брама, огида, ярка, паркан, карк; з сербської - хлопець; з болгарської - храм, глава, владика, сотворити тощо). Решту лексики складають більш пізні запозичення, серед яких найбільше з мертвих класичних мов - давньогрецької, латини і старослов'янської. За радянських часів до лексичного складу ввійшло багато русизмів, які часто вводилися без адаптування до вимог граматичної системи. Останнім часом лексичний склад активно поповнюється запозиченнями з англійської мови. Але загальний розвиток мови відбувається за рахунок внутрішньомовних ресурсів: нові слова творяться на базі вже існуючих.

Український алфавіт отримaв офіцiйну транслітерацію латиницею

українська буква Aа відповідатиме латинській Aа, Бб – Bb, Вв – Vv, Гг передається латинською Hh, Ґґ – Gg, Дд – Dd, Ее – Eе, Єє – Ye (на початку слова), ie (в інших позиціях), Жж – сполученням Zh zh, Зз – Zz, Ии – Yy, ІІ – Ii, Її – сполученням Yi (на початку слова), i (в інших позиціях), Йй – Y (на початку слова), i (в інших позиціях). Буква Кк передається латинською Kk, Лл – Ll, Мм – Mm, Нн – Nn, Оо – Oo, Пп – Pp, Рр – Rr, Сс – Ss, Тт – Tt, Уу – Uu, Фф – Ff, Хх – Kh kh, Цц – сполученням Ts ts, Чч – сполученням Ch ch, Шш – сполученням Sh sh, Щщ – сполученням Shch shch, Юю – сполученням Yu (на початку слова), іu (в інших позиціях), Яя – сполученням Ya (на початку слова), ia (в інших позиціях). Відтепер буквосполучення “зг” офіційно передається латиницею як “zgh”, на відміну від “zh”, що відповідає українській букві “ж”. Що ж стосується м’якого знаку та апострофа, то вони латиницею не передаються. Транслітерація прізвищ та імен осіб і географічних назв здійснюється шляхом відтворення кожної літери латиницею.



З 03.10.2016 по 31.10.2016 у нашій школі проходив
Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек!




Звіт про проведені заходи ==> Докладніше...
До 72-ї річниці річниці визволення України

Воєнні дії під час Другої світової війни тривали на території України протягом 40 місяців – від 22 червня 1941 року до 28 жовтня 1944 року. За сучасними підрахунками, загальні людські втрати України у 1941 – 1945 роках становлять близько 9 мільйонів людей.
2,3 мільйони українців були вивезені для примусової праці до Німеччини. Цілком чи частково на території України було зруйновано понад 700 міст і 28 тисяч сіл, без даху над головою залишилися близько 10 мільйонів людей. Також повністю чи частково було знищено понад 16 тисяч промислових підприємств. Підраховано, що загальні втрати економіки України у війні сягнули 40%.
Указом Президента України від 20 жовтня 2009 року 28 жовтня встановлено Днем визволення України від німецько-фашистських загарбників. Цьогоріч 28 жовтня 2016 року відзначають 72-у річницю визволення України від фашистських загарбників. Саме у цей день завершилось остаточне вигнання військ нацистської Німеччини та її союзників під час Другої світової війни за межі сучасної території України.
Сімдесят два роки відокремлюють нас від того дня, тієї миті, коли на березі річки Прут був знову поставлений прикордонний стовп. Це був одна тисяча дев’ятий день Великої Вітчизняної війни! День визволення України! Воїни-українці зробили вагомий внесок у перемогу над нацистською Німеччиною та її союзниками: бойовими нагородами було відзначено 2,5 млн. осіб, українські маршали й генерали очолювали більше половини з 15 фронтів, які діяли в період боротьби з німецько-фашистськими загарбниками.
Минають роки, покоління змінює покоління, але назавжди залишиться у серцях потомків пам’ять про ті буремні роки, коли здригалася рідна земля, горіли села, гинули тисячі мирних жителів. Схиляємо голови перед пам’яттю загиблих героїв-фронтовиків, життя яких є взірцем служіння народові. Ми в неоплатному боргу за їх величний подвиг. Ми в неоплатному боргу перед дітьми війни, у яких вона відібрала найкращий період життя. Вдячні трудівникам, які відбудовували народне господарство, піднімали з руїн міста і села. Ми шануємо усіх, хто захищав нашу землю і пишаємося героями, які і сьогодні відстоюють її незалежність. Їх мужність і відвага, героїзм і нескореність духу як ветеранів Другої світової війни, так і учасників війни на Сході країни, залишаться гідним прикладом для наступних поколінь. Бажаємо Вам, дорогі земляки, мирного неба, світлої та щедрої долі. Нехай життя кожної родини буде наповнене злагодою, добробутом та вірою у краще майбутнє. Слава Україні! Героям Слава! Нехай же квітує рідна Україна, безхмарного їй неба та сонячних днів!





Щиро вітаємо Вас із Днем Захисника України - святом, яке уособлює мужність і героїзм оборонців та визволителів рідної землі на всіх етапах її історії.
Цього дня ми знову повертаємося пам'яттю і серцем до грізних і незабутніх сторінок минулого, щоб ще раз осягнути, кому зобов'язані мирним небом над головою.
Відзначаючи це свято, ми складаємо глибоку шану всім, хто боронив честь і свободу рідної землі, хто нині зміцнює обороздатність країни.
Від усього серця бажаємо Вам богатирського здоров'я і довголіття, незламної волі, родинного затишку, радості, добра, звершення всіх Ваших мрій і побажань,
високих досягнень у праці на благо Батьківщини! Слава Україні!



Президент Петро Порошенко підписав Указ
"Про відзначення у 2016 році Дня Гідності та Свободи".

Указ спрямований на забезпечення гідного вшанування громадянської мужності учасників революційних подій у відстоюванні прав людини та європейського майбутнього України, їх відданості ідеалам свободи, справедливості та утвердження в нашій державі демократичних цінностей.
День Гідності та Свободи відзначається 21 листопада – у день початку подій, які стали для України історичними: Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року.
Крім того, Президент доручив Уряду утворити Організаційний комітет із підготовки та відзначення у 2016 році Дня Гідності та Свободи, залучивши до його роботи представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, територіальних громад, активних учасників революційних подій, представників громадської організації "Родина Героїв Небесної Сотні", організацій громадянського суспільства, вітчизняних науковців.
Цього дня також буде вшановано мужність і героїзм учасників антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях, волонтерів, інших патріотів, які відстоюють територіальну цілісність України, захищають надбання Революції Гідності.
"Указ містить низку доручень Уряду, спрямованих на гідне відзначення згаданих річниць, зокрема вирішення питання виділення земельної ділянки у Києві для спорудження меморіалу Героям Небесної Сотні, забезпечення діяльності Національного "Меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності". Закордонні дипломатичні установи України мають провести заходи у зв'язку з Днем Гідності та Свободи, сприяти у відзначенні цієї події українській громадськості за кордоном", - мовиться у повідомленні.



У рамках Олімпійського тижня між учнями 6 та 7 класів було проведено ряд легкоатлетичних змагань.
У бігу на 60 м І місце посів учень 7-А класу Маценко Олександр.
30-метрівку найшвидше пробігла учениця 7-Б класу Кириченко Софія.
Найкращий результат з метання малого м’яча серед хлопців показав учень 7-Б класу Курмаз Ярослав,
а серед дівчат перемогу здобула учениця 7-А класу Кальченко Анастасія.
Вітаємо переможців!




















Вітаємо з Днем Знань!



Парад у м. Київ 24.08.2016


Українці святкують День прапора
Вже дванадцять років українці святкують День прапора

Календар важливих дат, пов’язаних з українським прапором

22 березня 1918 року – Центральна Рада ухвалює закон про Державний прапор республіки
14 березня 1990 року – в українському місті Стрий вперше у радянський час підняли український національний (синьо-жовтий) прапор над адміністративною будівлею – міськвиконкомом
24 липня 1990 року – прапор піднято у Києві
1 жовтня 1990 року – прапор вперше внесено у стіни парламенту
24 серпня 1991 року – після провалу путчу в Москві і оголошення Незалежності група народних депутатів внесла синьо-жовтий український прапор у сесійний зал Верховної Ради
26 серпня 1991 – відповідно до розпорядження Львівського облвиконкому, на території області в тижневий термін мали бути зняті всі колишні прапори УРСР та інша радянська символіка
4 вересня 1991 року – після триразового голосування і погрози Леоніда Кравчука, що він подасть у відставку, якщо питання не буде вирішено, синьо-жовтий національний прапор урочисто підняли над будинком парламенту
18 вересня 1991 року – президія Верховної Ради ухвалює постанову «Про прапор України»
28 січня 1992 року – Верховна Рада України своєю постановою затверджує національний прапор як державний
14 травня 2014 року – нацгвардієць Мирослав Гай разом із десантником 95-ї окремої аеромобільної бригади Сергієм Шевчуком без жодної страховки встановили прапор на верхівці 120-метрової телевізійної вежі на горі Карачун. Згодом вежу було зруйновано, але Мирослав, ризикуючи життям, знайшов серед уламків клаптик стяга і забрав його з собою
8 грудня 2014 року – «Кіборги» підняли український прапор над метеорологічною вежею Донецького аеропорту​.

Картина «Державотворення». Автор – Олексій Кулаков










*** *** ***



Як відрізнити грип від застуди

Українцям варто знати симптоми поширеного в країні грипу, аби вчасно зреагувати на небезпечну недугу.
Видання 06277.ua опублікувало інфографіку про те, як відрізнити грип від звичайної застуди.
Якщо людина підхопила вірус, у неї раптово і дуже швидко погіршується самопочуття на відміну від застуди. У людини, хворої на грип, 3-4 дні зберігається висока температура тіла — 39-40 градусів.
В Україні по всіх регіонах збільшується кількість захворювань на грип H1N1. Від грипу померло вже 25 людей. Ситуація дуже серйозна, але панікувати приводів ще нема. Сайт "24" з'ясував, які поради дійсно допоможуть вберегтися від інфекції.

Чого не варто робити, аби зберегти здоров'я у розпал епідемії ==> Докладніше про поради...

***



28.11.2015 о 16 годині засвіти Свічу жертвам Голодомору в Україні.





Щиро вітаємо Вас із Днем Захисника України - святом, яке уособлює мужність і героїзм оборонців та визволителів рідної землі на всіх етапах її історії.
Цього дня ми знову повертаємося пам'яттю і серцем до грізних і незабутніх сторінок минулого, щоб ще раз осягнути, кому зобов'язані мирним небом над головою.
Відзначаючи це свято, ми складаємо глибоку шану всім, хто боронив честь і свободу рідної землі, хто нині зміцнює обороздатність країни.
Від усього серця бажаємо Вам богатирського здоров'я і довголіття, незламної волі, родинного затишку, радості, добра, звершення всіх Ваших мрій і побажань,
високих досягнень у праці на благо Батьківщини! Слава Україні!
***2016-2017 н. р.***
































Вы можете получить WMR-бонус в размере 0,01-0,10 WMR на свой кошелек 1 раз в сутки

Кошелек
Код Защитный код

Обмен Webmoney


1 R724747953201
2 R423229392213
3 R210715981481
4 R112603579445
5 R257517211045
6 R308649751830
7 R320177913407
8 R252857946417
9 R179015907783
10 R298682209672
11 R535352291853
12 R158867167305
13 R590246608012
14 R112512158173
15 R878661127482
16 R718195117659
17 R104367508485
18 R112235899485
19 R192843449029
20 R139693284498
21 R336634206654


freebonus




Вы можете получить WMR-бонус в размере 0,01-0,10 WMR на свой кошелек 1 раз в сутки

Кошелек
Код Защитный код

Обмен Webmoney











Інші опитування...


Веб-сторінки інших шкіл
Білопільський район:
Тучненський НВК:
ЗОШ І-ІІІ ступенів – ДНЗ




Інші проекти...

Нашi партнери:
All@School

Informatika

Fizika-Prosto

SHOP-ELIT

Красота@Здоровье

Infobiznes

Manufaktura

Teplovsim

Для дому та дачі

Искусство@Дизайн

Психология@Педагогика

Konkursy@Klipy

Voda@Vsim

Хобби@досуг

Сам@Мастер

Барахолка@Бізнес

Freelans



Поповнення рахунку мобільного телефона
on-line!!!

Введіть номер телефону та суму поповнення:

Нові проекти...



School-2-bilopillya.narod.ru$459.00 USD


Хочешь помочь? Кликай, вводи код, а мы выплатим проекту бонус!






ІСТОРІЯ ШКОЛИ
Білопільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 почала свою історію в 1876 році, коли турботами та матеріальною підтримкою сотника Кукіль-Яснопольського, старости Жовтобрюха був побудований кам’яний храм пророка Іллі, при якому в 70-х років XІX століття існувала однокласна церковно-приходська школа з трирічним навчанням. Тут здобували навчання діти віком 8-11 років, вчилися граматиці, читанню, церковному співу. Школа при церкві існувала до 1917 року. З 30-х років до 1945 року в будівлях старої школи перебувало педагогічне училище, яке в 1947 році було переведено до м. Лебедина. З 1947 по 1955 роки школа №2 містилася в декількох пристосованих приміщеннях по вулиці Леніна (нині будівлі ДТСААФ) та по вулиці Лермонтова (колишній гуртожиток для учнів з сільської місцевості, стара будівля Будинку дітей та юнацтва).
З 1955 по 1959 рік школа №2 знаходилася в сучасному приміщенні Білопільської школи-інтернату. З 1959 року школа №2 повернулася в будинок, який займає і зараз. У 1968 році здійснена добудова школи. Основною формою проведення занять була класно-урочна система.
У 50-60-ті роки стали широко використовуватися технічні засоби навчання. А з 1970 року розпочалася атестація вчителів. Першим учителем-методистом стала Кушнірова Ганна Сергіївна.
Школа постійно зростала, кількість її учнів збільшувалася. У 80-х роках школа налічувала 900 учнів, 32 класи-комплекти.
З 1988 року в школі відкрито класи з поглибленим вивченням іноземної мови (викладачі Топчійова Л. М., Додотченко Л. М.) протягом 2003-2004 років у школі працював волонтер Корпусу Миру містер Метью Тейлор.
З 1996 року при школі працює фізико-математична школа Харківського аерокосмічного університету імені М. Є. Жуковського.
З 2001 року запроваджено профільне навчання, здійснено 4 випуски класів суспільно-гуманітарного профілю.
За роки існування школа здійснила 51 випуск, відкривши шлях у доросле життя 2532 випускникам, 200 з них було нагороджено Золотими та Срібними медалями.
Колектив школи складається з 42 педагогів.

Із них мають:
вищу категорію – 19 учителів;
звання „Заслужений учитель України” – 1;
„Старший учитель” – 7;
І категорію – 10;
ІІ категорію – 4;
спеціалістів – 4;
мають розряди – 2.
Нагороджені знаком „Відмінник освіти України” 18 учителів.

Заклад очолює талановитий педагог та вимогливий керівник
директор школи - Ткаленко Олександр Миколайович.

Заступник директора з НВР - Білоцерківець Людмила Іванівна.

Заступник директора з виховної роботи - Пауль Ірина Олександрівна.

У школі навчається 589 учнів у складі 25 класних колективів:
І ступінь – 9 класів; ІІ ступінь – 11 класів, ІІІ ступінь – 5 класів.



ГЕРБ ШКОЛИ


ПРАПОР ШКОЛИ


ГІМН ШКОЛИ


*********************************************************************************









Відвідано за місяць: 12567 Рейтинг

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Сайт управляется системой uCoz


gamebums

$$$ для web-мастеров $$$ ==> см. здесь ...
$$$ для web-мастеров $$$$$ ==> см. здесь ...
$$$ створити wallet $$$ ==> см. здесь ...
1)*** bitcoin_free *** ==> см. здесь ...

2) $$$ біткойн? легко! $$$ ==> см. здесь ...

3) *** bitcoin_free *** ==> см. здесь ...
*** moonbitcoin *** ==>

5) Для game ==>

4) Для скачивания с deposit ==>

*** На головну *** ==>
***2015-2016*** ***---*** ------------------------------------------------------------------------------------
Показати
Заховати
Текст1
---------------------------------------------------------

*** BITCOIN ***
1) sait N1 ==>
2) sait N2 ==>
3) sait N3 ==>
4) sait N4 ==>

Zarabotok na Captcha
Реєстрація для заробітку на введенні кодів ==>



-->

Заработок в Интернете

Flash игра Пятнашки на деньги
Найвигідніша монетизація сайта





__________________*************************_____________________________*************************__________

9999999999999999999999999999999999999999999999999999