вірші про події на Сході України
*** ГЕРОЯМ СЛАВА !!!***
Нависли сутінки над нашим рідним краєм.
Згасають дні холодні, мов струмки.
Господь людей тихесенько карає;
За вчинки злі і за лихі думки.
І я вже Боже навіть і не знаю;
За що така лиха всім доля нам
О, Матір Божа, я Тебе благаю,
Дай розуму, хоч трішки ворогам.
А нам усім дай сил це пережити;
Поллята рясно кров’ю вже земля.
Скажіть мені як можна далі жити,
Коли хоронить мати немовля.
Зруйновані оселі , мов надія.
Підірвані як віра всі мости.
І вже здалось, помалу гасне мрія;
По хуторах нові звели хрести.
Триває ніч, холодна і кривава.
Війна по селам і містам мете.
Героям України, - «Слава, слава, слава!!!»
Співають люди і Майдан гуде.
Душі і тілу завдали тяжкої рани.
Орда зі Сходу суне наче ніч.
Вбивають нас безбожні бусурмани,
Повстаньте люди і гайда на СІЧ!!!
«Край боронить, стискайте міцно зброю!!!», -
Нам заповів наш батько Святослав.
«ІДУ НА ВИ» з московською ордою.
Каган Хазарський був, і занепав…
А ми живем і будем жити люди!
В краю моїм співатимуть пісні.
І буде мир і злагода в нас буде,
І щастя на Українській землі.
автор CONSTANTINOPOLIS
Сивіють голови на сході України
Сивіють голови на сході України
Та не від старості вони сивіють, а від сліз,
В віках народе дружній був, єдиний,
Аж доки в хату клишоногий не заліз.
І стали злидні витись крізь людьми,
Кого злякав ведмідь, кого убив,
Когось притиснув до землі грудьми,
Мабуть таких, хто змалку їх любив?!
Та хоче в хату теплу заселитись,
У двері не пускають - крізь вікно,
Вже стіни поламав, ну досить злитись,
Вимазувати морду у багно!
То хата для людей – не для ведмедя,
Тобі ж дав Бог, гуляй - сибірський ліс,
Спросоння, мабуть, дикий не розгледів,
І до людей у хату ти поліз.
І для людей єдиних, дружніх й сильних,
Ти прикладом став лютим ворожнечі,
Я не шукаю в тому більше винних,
Й тебе, як брата, викреслив, до речі!
20.07.2014
автор Данила М.
Україна 2014
…Ніколи ти ще не була
Отак розтрощена.
Хоча душа твоя жила
З уламків зрощена.
Хоч ранам загубила лік,
На скронях паморозь.
Ніколи за увесь свій вік
Ти так не каялась.
Хоч зраду бачила не раз,
Ніж гріла спиною,
Але зуміла, піднялась
І стала вільною.
Чому сьогодні ти гориш,
Розп'ята нечистю?
Бо помилки все ті, все ті ж –
Довіра нехристю.
…Ніколи ти ще не була
Настільки зібрана.
Столичні злато-купола
Всміхались віддано.
Що не зробити фронтові
Вожді і світочі,
Зробила кров на мостовій
Та вовк із півночі.
Тебе душили що є сил –
Із люттю, впертістю.
Чим більший тиск – тим більше крил,
І більше єдності.
Ти ще в руїнах, ще слабка,
Ще бачиш привиди.
Але усе в твоїх руках,
Все, щоб розквітнути!
24-07-2014.
автор: Ю. Калашник
Над Україною повисла темна хмара
Над Україною повисла темна хмара...
Чи це війна,чи що це за вікном...
Скажіть за що,за що ця Божа кара...
За що поляг невинний наш народ...
Скажіть за що,у мирний час у світі...
Рідненька ненька заливається слізьми...
Кому і чим,невинні наші діти...
Повинні покоритися в війні....
Ми всі жили у мирній Україні...
Поки Диктатор правити не став...
І села,і міста...Усі були єдині...
А на війну і не було підстав...
Тепер що сталось з нашими братами...
Які лиш вчора підставляли нам плече...
Які за мить нам стали ворогами...
Скажіть за що,за що оце усе...
26-07-2014
автор: Яна Бурмістр
Україна у вогні
Україна у вогні!
Як набридло це мені
Та надіюсь не в труні,
Небо кличем. Ні війні!
Розривають нас на шмаття,
Не сдадуться мужні браття,
Краще вмерти в Батьківщині,
Ніж сміятись на чужині!
Тут і кров, і біль, і зрада,
Та яка тепер порада?
Хижі пси руйнують все!
Не сховаєш тут лице.
Стало пеклом це життя
І нема вже вороття,
В нас лише одна дорога,
З перемогой чи до Бога.
Наші воїни крилаті
Понесли чисельні втрати,
Помолімось за померших,
Їхні справи серед перших...
02.08.14
автор Митич
Жовто-сині прапори опустилися в жалобі
Зодягла Волинь стрічки
В колір чорної оздоби.
По церквах горять свічки
Пам'ять смертної жалоби.
Обгорілий БТР,
Закривавлені герої.
День не день, страшний четвер.
Кулі, мов осині рої.
Розпач, плач і біль батьків,
Коси виривають жони…
Смерть доноситься з степів,
Б’ють набат небесні дзвони.
По країні дух гріха
Твій і мій і України,
Мов стіна гірка, глуха
Бродить пошестю ще нині.
Помолімося брати
За гріхи на милість Бога:
«Ти солдат усіх прости,
Ти опора і підмога.
Україну теж прости І
Волинь золотокосу,
Неміч нашу відпусти,
Несемо важку ми ношу».
Зодягла Волинь стрічки
В колір чорної оздоби.
Жовто-сині прапори
Опустилися в жалобі...
04-08-2014
автор: Східний
| 
Головна 
